25 січня 2021 р.

Перший астронавт незалежної України : до 70-річчя від дня народження Леоніда Каденюка

 


Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:

Чому я не сокіл, чому не літаю,

Чому мені, Боже, ти крилець не дав ?

Я б землю покинув і в небо злітав.

 

Михайло Петренко. Дивлюсь я на небо…

(улюблена пісня Леоніда Каденюка)

 

         Леонід Каденюк приходить у цей світ 28 січня 1951 р. на Буковині, у Клішківцях (найбільшому селищі Чернівецької обл.) у родині сільських вчителів. У дитинстві хлопець дивиться фільм «Повість про справжню людину», пізніше «проковтне» книгу Бориса Польового, за якою і знято стрічку. Справжня, а не вигадана письменником історія (змінено лише одну літеру прізвища головного героя) визначає всю подальшу долю Леоніда: відтепер хлопець мріє про небо…

 

         У повісті йдеться про пілота Олексія Мересьєва, якому в 1942 р. після падіння літака (поблизу Кривого Рогу) ампутовано ступні обох ніг. Спочатку Олексій (справжнє прізвище – Маресьєв) вчиться ходити у протезах, далі наважується танцювати, згодом … знову сідає за штурвал військового літака ! Другою подією, що значно посилила мрію 10-річного Леоніда, стає політ Юрія Гагаріна, першого космонавта (12 квітня 1961 р.). Відтепер хлопець думає не просто пілотувати літаки, він мріє стати космонавтом…

 

Цікаво, що в школі у хлопця нема поділу на улюблені (корисні чи «важливі») предмети: Леонід ретельно опановує математику й фізику, історію та літературу. Проте існує пріоритет: географія.   А ще хлопець грає в кількох спортивних командах: з баскетболу та волейболу, гандболу та футболу, опановує спецприйоми на секції боротьби…

 

У 1967 р. розпочинає навчання у Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків (ЧВВАУЛ), що в тому часі вважається найкращим на теренах СРСР. Цікава деталь: вступати до училища дозволялося з 17 років, Леоніду ж ще тільки 16… Після розмови з батьками хлопця майор Володимир Міхеєв, начальник одного з відділень училища, сприяє тому, що згідно офіційних паперів Леонід Каденюк упродовж дня «зростає» на цілий рік !

 

У 1971 р. Леонід стає дипломованим пілотом – здійснено перший крок до «космічної» мрії. Каденюк знає, що час від часу до училища прибуває комісія з відбору кандидатів до загону космонавтів. Тож Леонід не просто очікує: упродовж 5 років працює в рідному училищі пілотом-інструктором, старанно навчає молодь.

 

У 1976 р. «космічна» комісія обирає двох кандидатів з ЧВВАУЛ. Як ми тепер розуміємо, одне з прізвищ цього коротенького списку – Каденюк. Необхідно зазначити, що загальна кількість пілотів, бажаючих потрапити до загону космонавтів, становила того року декілька тисяч. Але до Зоряного містечка запрошено … 254 претенденти, ретельно відібрані комісією з усіх льотних училищ СРСР.

 

         У 2017 р. у своєму інтерв’ю Чернігівському обласному радіо «Сівер-Центр» Каденюк розповів, наскільки прискіпливо здійснювався подальший відбір. Особисто мене надзвичайно вразило випробування тридобовим (!) «утриманням» від сну. Коли організм претендента намагався вдовільнити природну потребу у відпочинку, миттєво реагував відповідний прилад, який і будив кандидата… Отже, ще за два місяці, у серпні 1976 р., список значно скорочується: в ньому тепер 9 кандидатів; а ми бачимо, у який спосіб Леоніда зараховано до цього загону радянських космонавтів…

 

         У 1977 р. Леонід потрапляє до Центру підготовки льотчиків-випробувачів, адже вважалося, що саме ця професія є найбільш наближеною до космонавта. Каденюк опановує понад 50 моделей літаків-винищувачів, зокрема, МіГ-25 та МіГ-31; відпрацьовує глісади зниження (методики заходу на посадку) космічного корабля «Буран»; вивчає кораблі «Союз» та «Союз ТМ», орбітальну станцію «Салют» та комплекс «Мир», американський транспортний корабель багаторазового використання «Space Shuttle»…

 

         У 1994 р. між Україною та США підписано угоду, згідно з якою нашій країні надається одне «місце» в часі чергового польоту на американському космічному кораблі «Колумбія». Весна 1996 р.: черговий конкурс (близько 30 кандидатів), в якому перемагає, як нам тепер відомо, 45-річний полковник Леонід Каденюк… По-справжньому міжнародним є склад космічної команди з шести осіб: чотири американці (з них – одна жінка: Калпана Чавла, вона походить з Індії), українець і японець.

 


 

Важливо усвідомлювати, що «багаж» кожного космонавта «Колумбії» надзвичайно обмежено, тому дозволяється взяти з собою на корабель лише 1.5 кг, з них 800 г для офіційних атрибутів, решта, 700 г – приватні речі. До офіційної частини у Леоніда Каденюка увійшли, зокрема, три українські прапори та «Кобзар» Шевченка, до приватної – аудіозаписи Дмитра Гнатюка, Софії Ротару, Анатолія Солов’яненка…

 

19 листопада 1997 р. Саме на цей день призначено старт «Колумбії», з космодрому, що на мисі Канаверал (штат Флорида). Леоніда проводжає дружина Віра, але її речі … упаковано: якщо старт буде трагічним (катастрофа), вона вирушить до реабілітаційного центру… Пам’ятаймо, що космос – це не лише здобутки й перемоги, але й місце підвищеної небезпеки.

 


 

Головне завдання Леоніда в космосі – наукові експерименти з рослинами (мох, ріпа, соя), що перебувають у стані невагомості. Необхідно дослідити вплив цього стану на процес зростання: у планах NASA (Космічної агенції США) передбачено направити людину на Марс, тож отримання додаткового «врожаю» певною мірою дозволить налагодити харчування «марсіан».

 

А ще Каденюк інформує науковців на Землі про той величезний позитивний психологічний вплив, який отримують усі космонавти «Колумбії» від звичайного споглядання отих зелених пагінців… Чому це важливо ? Відомо, що тривале перебування постійної групи людей в обмеженому просторі доволі часто спричиняє конфлікти. Не є винятком і команди космічних станцій, що довго працюють на орбіті. Хоча тепер вони проходять необхідну психологічну підготовку на Землі, така космічна підтримка ніколи не буде зайвою…

 

«Довкола світу за 80 днів» – звична з дитинства назва відомого роману Жуля Верна чітко окреслює час, необхідний Філеасу Фоґґу задля здійснення «оберту» довкола нашої планети. «Колумбія» потребувала на це … 90 хвилин. Отже, якщо відняти 8 год обов’язкового сну, екіпаж корабля спостерігав 10-11 сходів-заходів Сонця упродовж одного дня ! Добре відомо, що кожен схід Сонця викликає в нас асоціації про початок чергового робочого дня, відповідно, захід надає сигнал про завершення денної праці… І це лише один приклад з категорії психологічних небезпек на орбіті !

 


 

Ще зі школи в Леоніда формується стереотип про їжу на орбіті, яку необхідно «видобувати» з тюбиків. Проте у часі польоту «Колумбії» зазнає значних змін і космічна їжа, інгредієнти якої заморожені за –50 °С та повністю складаються з натуральних продуктів (без будь-яких ароматизаторів чи підсолоджувачів). Перед вживанням кожен космонавт розігріває свій індивідувальний набір, сформований ще на Землі відповідно до його побажань.

 

5 грудня 1997 р. Цього дня призначено посадку «Колумбії» на військовій базі Едвардс (штат Каліфорнія, США). Цікаво, що посадкова смуга аеродрому бази є найдовшою у світі – 12 км. Важливо: за складних погодних умов приземлення відбуватиметься на одному із запасних аеродромів (Гавайські острови, Іспанія, Сенегал, Японія). Зі 100 польотів, запроєктованих для «Колумбії», до цього часу вже понад 20 було успішно здійснено. Політ Каденюка тривав 15 днів 16 год 35 хв 1 с…

 

У січні 2003 р., коли 28-й політ «Колумбії» наближається до свого завершення, у часі приземлення (за 65 км від Землі) стається вибух: гинуть усі 7 космонавтів… У складі команди: Калпана Чавла – колега і друг Каденюка, з якою здійснили політ 1997 р. День, у який Леонід отримує цю жахливу звістку, стає найтрагічнішим за все його життя.

 

У 2009 р. виходить книга Каденюка «Місія – космос» (видання є в нашій бібліотеці). На її сторінках Леонід погоджується з думками Джона Гленна (1921–2016), першого американського космонавта, що виконав орбітальний космічний політ (20 лют. 1962 р.), та найстаршого космонавта (другий політ – у 77 р.): «Після того, що бачиш в ілюмінаторі, неможливо не повірити в Бога». Каденюк також підкреслює, як саме на орбіті по-особливому відчув, наскільки вразливою є наша планета, тому закликає усіма способами піклуватися про рідну Землю…

 

31 січня 2018 р. під час ранкової пробіжки у столичному парку Леонід Каденюк залишає наш світ… Це стається на 68-му році життя першого та єдиного українського космонавта, що увесь час ретельно підтримував свою спортивну форму, та до останньої хвилини був готовий летіти знову до зірок …

 

Довідатися більше про Леоніда Каденюка, першого та єдиного космонавта незалежної України, можна у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Рекомендована література

 

Білаш М. Йому всміхнулася доля / М.Білаш // Пенсійний кур’єр. – 2017. – 15 груд. – С. 9.

Про Леоніда Каденюка – першого та єдиного громадянина України, що здійснив політ у космос 20 років тому.

 

Близнюк О. Первый гражданин Украины совершил полёт в космос / О.Близнюк // Позакласний час. – 2011. – № 3. – С. 14-15 кольор. вкл. «Дорога в космос».

Про політ першого українського космонавта Леоніда Каденюка на американському кораблі «Колумбія», що відбувся 19 листопада – 5 грудня 1997 р.

 

Ільченко В. Українські сторінки в історії космонавтики: урок астрономії / В.Ільченко // Все для вчителя. – 2013. – № 7. – С. 65-67.

 

Корженко С. «В Україні мій політ оцінили у 15 тисяч гривень» / С.Корженко, І.Удовенко, Л.Шпотенко // Газета по-українськи. – 2018. – 2 лют. – С. 27.

Життєвий шлях Героя України Леоніда Каденюка.

 

Лобановська В. 21 рік на валізах, або від космічної мрії до польоту в космос : до Всесвітнього дня авіації і космонавтики, 12 квітня / В.Лобановська // Чернігівські відомості. – 2016. – 6 квіт. – С. 6.

Розмова з Леонідом Каденюком, першим і поки що єдиним космонавтом незалежної України, випускником славетного Чернігівського ВВАУЛ (вищого військового авіаційного училища льотчиків).

 

Панасов І. Леонід Каденюк / І.Панасов. – Київ: Агенція «ІРІО», 2018. – 128 с., іл. – Серія «Видатні українці».

 

Прокопенко О. Життя заради старту / О.Прокопенко // Урядовий кур’єр. – 2017. – 12 квіт. – С. 5.

Про першого українського космонавта – Леоніда Каденюка.

 

         Теличук Г. Леонід Каденюк: «Мама привчила мене до роботи і допомогла здійснити мрію» / Г.Теличук // Голос України. – 2016. – 8 верес. – С. 12.

Запропоновано розмову з Леонідом Каденюком – першим та єдиним космонавтом незалежної України.

 

У Чернігові буде вулиця імені Леоніда Каденюка ? // Деснянська правда. – 2018. – 31 трав. – С. 2.

Про перейменування однієї з вулиць міста на честь Леоніда Каденюка – першого космонавта нашої держави.

 

Чабан Ю. Козацькі нащадки у космосі / Ю.Чабан // Шкільна бібліотека. – 2015. – № 3. – С. 52.

Годину спілкування з астрономії присвячено Леоніду Каденюку, першому космонавту незалежної України.

 

5 листопада 2020 р.

Активно, позитивно, відповідально ! : До Міжнародного дня толерантності, 16 листопада

 


Толерантність не слід плутати ні з пасивністю, ні зі згодою чи байдужістю. Це активне, позитивне та відповідальне ставлення до людського розмаїття.

 

Кофі Аннан, 7-й генсек ООН, лауреат Нобелівської премії миру

        

Події останніх десятиліть вимагають неабияких зусиль для боротьби з тероризмом, расизмом та нетерпимістю. На зміну конфронтації та агресії повинні прийти взаєморозуміння й довіра. Тому на XXVIII сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 16 листопада 1995 р. було проголошено Міжнародним днем толерантності. Саме цього дня ухвалено Декларацію принципів терпимості, в якій проголошується рівність усіх людей, незалежно від кольору шкіри, етнічної належності чи віросповідання.

 

         Вперше визначення толерантності надано французьким філософом XVIII ст. Вольтером, який у «Трактаті про віротерпимість» зазначав: «Безумством є переконання, що всі люди мають однаково думати про певні предмети». Проте кожна культура надає терміну толерантності свого особливого значення. Якщо для англійців – це готовність і здатність без протесту сприйняти особистість, то для французів – це певна свобода іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. Китайці визначають толерантність як великодушність стосовно іншого, араби бачать у цьому прощення, терпимість, співчуття іншому, а перси – ще й готовність до примирення.

        

Спробуймо виконати інтерактивну вправу «У чому ми схожі ?»:

 

         Усі сідають колом. Ведучий обирає до його центру учасника за певною, схожою зі своєю, рисою. Обраний долучає до себе з решти учасників ще одного, але вже за іншою ознакою. Вправа триває доки усі учасники не потраплять до кола.

 

         Наостанку, коли усі ми опинилися у центрі кола, поміркуймо над такими питаннями:

 

-      Що ви відчували, коли зверталися саме до вас ?

-      Хвилювалися, коли вас досить довго не обирали ?

-      Чи важко було тому, хто вже в центрі кола, віднайти схожу рису в іншого ?

 

Люди мають відмінності: є високі й низькі, стрункі й товсті, з чорною й білою шкірою. Це не означає, що хтось є кращим. Згадаймо ІІ світову війну, передумовою до якої слугувало вчення Адольфа Гітлера про те, що нібито німці є найвищим, найрозумнішим народом і повинні панувати над іншими. Наслідком стала смерть десятків мільйонів людей.

 

До війни, можливо, спричиняється те, що люди починають заздрити одне одному, доводити, що саме вони є кращими, прагнуть помститися… Це чудово, що в нашому Сіверянському краї, на Чернігівщині, мирно співіснують та плекають свої національні товариства білоруси, вірмени, греки, євреї, німці, поляки, роми, росіяни, українці…

 


 

Виконаймо інтерактивну вправу «5 добрих слів»:

        

Кожен учасник обводить контури своєї руки на аркуші паперу А4 і на долоні пише своє ім’я. Далі передає аркуш сусідові праворуч, відповідно, отримує аркуш від сусіда ліворуч. На кожному пальці намальованої долоні необхідно написати певну гарну рису її власника, як от: «ти ввічливий», «мені подобаються твої жарти», «у тебе чудове волосся». Наприкінці ведучий збирає малюнки і читає записи, учасникам необхідно визначити, кому їх було призначено.

 

         Спробуємо відповісти на питання «Що для мене толерантність ?».

 

         Можливі відповіді:

 

-      Визнання рівності інших

-      Повага людської гідності

-      Усвідомлення права іншого

-      Співробітництво, партнерський дух

-      Сприйняття іншого таким, яким він є

-      Готовність примиритися з думкою іншого

-      Здатність поставити себе на місце іншого

-      Терпимість до вірувань та поведінки інших

-      Відмова від домінування й насильства над іншими

 

Такі думки наближають нас до інтерактивної вправи «Асоціативний ряд»:

        

На дошці по вертикалі написане слово «толерантність». Учасникам необхідно підібрати слова для характеристики людини, що викликають у них асоціації з цим терміном та починаються з відповідної літери вертикального рядка. Можливий розв’язок:

 

         Т  – терпимість

         О  – обережність

         Л  – лагідність / лояльність

         Е  – емпатія

         Р  – розуміння

         А  – активність

         Н  – надійність

         Т  – товаришування

         Н  – ніжність

         І   – ініціативність

         С  – співпереживання / співчуття

         Ть – тактовність

        

Проте досить часто в житті достатньо лише одного слова. Далі побачимо, що це може бути за слово.

 

Притча про чумака

 

         В одному селі помирає старий чумак. Прийшли люди прощатися з ним і питають: «Скажи нам, мудрий старче, як вдалося тобі дати такий лад своїй сім’ї, що усі сини й невістки, доньки й зяті жили разом у мирі та злагоді ? А старий вже не здатен говорити, йому дають олівець і папір, він пише і пише. Врешті-решт, аркуш випадає йому з рук, усі здивовані – на ньому 100 разів написане те ж саме слово. Здогадалися, яке ? «Терпимість» !

 

         Зараз кожен матиме можливість пересвідчитися, наскільки він є толерантним.

 


 

Чи толерантна я людина ? : Тест

 

         Пропонується обрати лише одну відповідь з двох можливих:

 

1. Для того, щоб не було воєн…

А) тут нічого не можна вдіяти, збройні конфлікти виникатимуть завжди;

Б) треба зрозуміти причини, що їх викликають.

 

2. Розповідають про героїв, що проявили толерантність.

А) Вам це не цікаво;

Б) бажаєте більше дізнатися про них.

 

3. Проти насильства ви застосовуєте…

         А) насильство;

         Б) кажете йому «Ні» разом з іншими людьми.

 

4. Якщо вас зрадив товариш, треба

         А) помстися йому;

         Б) намагатися налагодити з ним стосунки.

 

 5. Розповідають про дітей, що постраждали від війни.

         А) Почули й забули;

         Б) співчуваєте і намагаєтеся чимось допомогти.

 

6. Ви з кимось не згодні.

         А) Не дасте йому договорити;

         Б) дослухаєте.

 

7. На цьому уроці / семінарі / занятті ви вже відповідали.

         А) Хочете відповідати ще;

         Б) надасте можливість відповісти іншим.

 

8. Вам запропоновано листуватися з іноземцем.

         А) Для вас це не цікаво, ви не хочете поділяти з ним свої думки та мрії;

         Б) вам цікаво довідатися про життя за кордоном, поділитися мріями.

 

Тепер підведемо підсумки. Якщо обрано усі літери «Б».

Це вияв високої толерантності. В майбутньому ви станете активним провідником миру у всьому світі. Розкажіть друзям про свій досвід.

 

         Якщо обрано від 3 до 7 літер «Б».

         Ви не дуже толерантні: намагаєтеся усюди просунути свої ідеї. Проте ви допитливі, маєте гарну уяву. Це допоможе вам боротися з нетерпимістю.

 

         Якщо обрано менше ніж 3 літери «Б».

         Ви – людина не толерантна. Варто подивитися на життя з більш оптимістичного боку, інколи вдаватися до дискусій. Це допоможе бути по-справжньому щасливим.

        

         З історії нам чудово відомо, що збройні конфлікти та війни супроводжують людину увесь час її існування. Вчені зазначають, що за 50 століть сталося приблизно 14.5 тис. воєн, а за останні 50 років – 200. Лише 300 мирних років мало людство за всю свою історію. Якщо її тривалість умовно визначити за одну добу (24 год.), то мирний період триватиме лише 6.5 сек.

         


 

Отже, будьмо толерантними !

 

Рекомендована література

 

Зацікавлених цією темою запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Боковець І. Молодь – за толерантність / І.Боковець // Виховна робота в школі. – 2012. – № 10. – С. 27-29.

Запропоновано сценарій виховного заходу, 10-11 кл.

 

Болтромюк Д. Виховання толерантної поведінки особистості / Д.Болтромюк // Шкільному психологу. Усе для роботи. – 2013. – № 10. – С. 9-10.

 

Бондарчук А. Сделай шаг навстречу: школа толерантности / А.Бондарчук // Позакласний час. – 2010. – № 10. – С. 30-36.


 

Голуб С. Толерантність та нетерпимість: інтерактивні вправи / С.Голуб // Позакласний час. – 2013. – № 19-20. – С. 60-64.

 

Грева О. Вчимося толерантності: тренінг для учнів / О.Грева // Позакласний час. – 2013. – № 15-16. – С. 36-38.

 

Зарівна О. Толерентність як елемент світогляду і культури / О.Зарівна // Рідна школа. – 2008. – № 6. – С. 21-23.

 

Кавас Л. Я і колектив / Л.Кавас // Позакласний час. – 2018. – № 8. – С. 16-17.

Метою запропонованої години спілкування є допомога в усвідомленні цінності особистості, важливості колективу в житті людини; розвиток життєвих навичок толерантності.

 

Моцна В. І ім’я загального добра / В.Моцна // Позакласний час. – 2010. – № 10. – С. 25-27.

Сценарій круглого столу «Школа толерантності».

 

Омелянчук І. Толерантність як філософія буття / І.Омелянчук // Урядовий кур’єр. – 2019. – 12 черв. – С. 3.

 

Прокопенко Т. Толерантність врятує світ : тренінги / Т.Прокопенко // Позакласний час. – 2010. – № 10. – С. 28-29.

 

Столяренко О. Методологічні та теоретичні засади розвитку толерантності у міжособистісних взаєминах студентів / О.Столяренко // Рідна школа. – 2008. – № 6. – С. 17-20.

 

Таланова Ю. Толерантність чи єдність у багатогранності / Ю.Таланова // Соціальний педагог. – 2018. – № 1. – С. 24-35.

Програма проведення тижня психологічного комфорту.

 

Фаєвська Т. Як виростити квітку толерантності: тренінг / Т.Фаєвська // Класний керівник. Бібліотека. – 2014. – № 4. – С. 13-15.