Олександр
Гнатович Молодчий прийшов у цей світ 27 червня 1920 р. у Луганську. Після
закінчення семирічки хлопець вступає до місцевого аероклубу. Олександр захоплюється
авіамодельним спортом, і незабаром п’ятнадцятирічний хлопчина посідає перше
місце на всесоюзних змаганнях. Сашка нестримно тягне до неба, тож, попри юні
літа, він доволі наполегливий: старші товариші вчать його літати на аеропланах:
через рік хлопець опановує планер, ще за рік – літак У-2.
У
1937-му сімнадцятирічний Олександр вступає до Луганської військової школи
пілотів ім. Пролетаріату Донбасу, яку успішно закінчує наступного року. Згодом
Олександр освоїть новий швидкісний бомбардувальник СБ (льотчики називають їх
«ластівками»). З серпня 1940 р. літає на бомбардувальниках далекосяжної дії
ДБ-3, що мають декілька модифікацій (ДБ-3а, ДБ-3ф та ін.). Полк дислокується у
місті Орел. Тут і приходить до молодшого лейтенанта звістка про початок війни.
22 червня 1941 р. лунає
сигнал бойової тривоги, який спочатку всі сприймають як чергове тренування (у
тому часі, через напружену ситуацію, проводиться багато навчальних тривог).
Тому на запитання дружини: «Ти ж не довго?» – Олександр заспокійливо відповідає:
«Готуй вареники з вишнями, я незабаром повернуся з товаришем». Однак прийти
додому того вечора йому вже не судилося…
На
другий день війни Олександр Молодчий прибуває до Воронежа, де формується полк
особливого призначення. Пілотів навчають літати вночі, в складних
метеорологічних умовах. Перед ними постає завдання: освоїти новий тип літака –
Єр-2 (конструктор – В.Г. Єрмолаєв), що в зв’язку з початком війни взятий на
озброєння до закінчення державних випробувань і має цілу низку недоліків та
технічних недоробок. По-справжньому випробовувати літак доводиться самим
пілотам, а усувати недоліки – механікам полку. Олександр Молодчий отримує новий
Єр-2 і разом з екіпажем – штурманом та двома стрільцями – відпрацьовує техніку
нічних та «сліпих» польотів.
У цьому
полку він воює понад три роки (спочатку заступником, а потім – командиром
ескадрильї). І вже 22 жовтня 1941-го за вдало виконані бойові операції отримує
свою першу Зірку Героя (взагалі, Молодчий – єдиний в історії, хто одержав це звання
на літаку Єр-2).
Перший
бойовий виліт Олександра Молодчого призначено на 18 вересня 1941 р. Екіпажу
наказано провести розвідку і знищити скупчення ворожих військ у районі міста
Дем’янськ
Новгородської обл. На перешкоді пілотам вкрай несприятлива погода. Молодчий спрямовує
літак на ціль, штурман скидає бомби.
Проте
вже за кілька хвилин у машину влучають відразу три зенітні снаряди. В кабіні
вирує пожежа, німецький обстріл триває… Тут Олександр кладе літак на крило і
стрімко втрачає висоту, чим остаточно переконує ворогів, що вони його збили. Зенітники
бачать шлейф вогню і припиняють вогонь.
Молодчий
вирівнює літак, набирає висоту і летить додому. Пожежу загасили, однак починає
працювати з перебоями, а невдовзі і зовсім відмовляє правий двигун. На одному
лівому моторі пілот тягне поранену машину до свого аеродрому. Так відбувається
бойове хрещення Олександра Молодчого та його екіпажу.
Серпень 1942 р. Ворог під
стінами Сталінграда. Гітлер виголошує самовпевнену
заяву про чергову блискучу перемогу Третього рейху. Фюрер та його головний
ідеолог Геббельс патетично обіцяють співвітчизникам, що віднині жодна радянська
бомба не впаде на їхню столицю…
Ніч на
27 серпня 1942 р. Молодчий веде свою ескадрилью на Берлін. Командування визначило
об’єкти для бомбардування: ставка Гітлера та військово-промисловий центр
Берліна – танкобудівний та авіамоторний завод «Даймлер-Бенц», заводи «Сіменс», «Фокке-Вульф»,
«Хенкель», «Цеппелін», залізнична станція.
Впродовж
кількох годин Молодчий долає грозовий фронт. Штурман Куликов володіє німецькою
мовою: він прокладає курс за ворожими радіостанціями та радіопеленгаторами, а
на підході до Берліна вдало налаштовує радіокомпас на одну з радіостанцій
ворожої столиці. Це орієнтує літак у потрібному напрямку. Екіпаж Молодчого
першим виходить до Берліна, але відразу ж опиняється під обстрілом ворожих
зеніток.
Берлін
оточений трьома лініями протиповітряної оборони ! У кожній – близько тисячі
зенітних гармат, десятки радіолокаційних станцій, велика кількість прожекторних
установок, аеростатні загородження, аеродроми нічних винищувачів… Молодчий виводить
літак на ціль, бомби скинуто в самому центрі Берліна. Посилюється шквальний
вогонь зеніток, зростає небезпека того, що літак буде збито: Молодчий поспішає
доповісти про виконане завдання.
Він
наказує штурманові передати радіограму відкритим текстом: «Москва. Кремль.
Товаришу Сталіну. Знаходимось над Берліном. Завдання виконали». Повідомлення
приймає радіостанція ім. Комінтерну. Приблизно в той же час зенітний вогонь над
Берліном припиняється: Молодчого атакують ворожі винищувачі.
Проте
льотчик виходить з повітряного бою неушкодженим, він відривається від
переслідувачів і бере курс на схід. Через годину надходить радіограма-відповідь
з Москви: «Вас зрозуміли. Дякуємо. Бажаємо щасливого повернення».
Спливають
10 годин складного і виснажливого польоту: Молодчий здійснює посадку на
польовому аеродромі в районі міста Андреаполь Калінінської обл., дозаправка і
повернення на базу в Підмосков’ї (відстань до Берліна – близько 1500 км). За
кілька діб він здійснює ще один наліт на Берлін, вже за сприятливих погодних
умов. Ці польоти продемонстрували мужність, відвагу та майстерність наших льотчиків,
а головне – спростували міф про повне знищення радянської авіації, що його
поширювала геббельсівська пропаганда.
У
1942-му в Берліні нацисти почуваються в цілковитій безпеці, тож спочатку не
вірять, що їхню столицю бомбардують радянські льотчики. Згодом Геббельс
виправдовувався: «Це була спецоперація військово-повітряних сил Великої
Британії». Проте очільники англійського військового відомства одразу ж
спростували слова фашистського ідеолога: «27 серпня британських літаків у небі
над Берліном не було».
Гітлеру
доводиться визнати очевидне і назвати українця Олександра Молодчого своїм
особистим ворогом. Так спростовано міф про непереможність Третього рейху.
Фактично саме цей день стає переломним у ІІ світовій війні. 31 грудня 1942 р.
мужнього льотчика нагороджено другою Зіркою Героя.
«Несамовитим
льотчиком» охрещує Олександра Молодчого Герман Герінг один із «божків» Третього
рейху, хвалені винищувачі якого (в той час – грізні, суперсучасні літаки) абсолютно
безпорадні у поєдинках зі, здавалося б, не надто прудким бомбардувальником
українця. «Зачаклований він чи що ?!» – дивуються нацисти, коли
літак Молодчого завдає прицільного бомбового удару, а потім вкотре благополучно
виривається з-під пекельного обстрілу.
Йому
дійсно неймовірно таланить. Він по-справжньому любить і відчуває небо. І воно
прихильне до нього. Олександра Молодчого оминають кулі, після кожного польоту пілот
повертається до своїх бойових побратимів живий та невразливий. За всю війну
безстрашний льотчик не зазнає жодного поранення. Тому не дивно, що слова: «У
небі – Молодчий !» викликають такий панічний жах у ворогів.
У
вересні 1942 р. наші бомбардувальники завдають бомбових ударів по столицях
союзників Німеччини – Угорщини та Румунії, чим у черговий раз підтверджують, що
недосяжних тилів у ворога нема. У ніч з 4 на 5 вересня сотні бомб різного
калібру скинуто на військові та промислові об’єкти Будапешта, а з 13 на 14 вересня – Бухареста.
Безпосередню участь у цих бомбардуваннях бере і Олександр Молодчий.
Влітку
та восени 1943 р. в ході Курської битви та загального наступу радянських військ
майор Молодчий здійснює регулярні вильоти на бомбардування скупчень військ та
техніки противника на залізничних станціях Київ, Харків, Полтава, Кременчук,
Бахмач… 10 вересня 1943 р. завдає удару по залізничному вузлу Ніжин.
Восени
1944-го Олександр Гнатович «квартирує» у селі Количівка Чернігівського району –
там дислокується 2-й гвардійський Смоленсько-Будапештський авіаполк
бомбардувальників далекої дії. Звідти майор Молодчий здійснює свої рейди на
Кенігсберг, Тільзит, Данциг, Берлін…
«Мешканець
села Калинівка, що на Донбасі, інвалід Громадянської війни, бджоляр Микола
Іванович Клименко вніс на придбання літака для фронту 100 тис. крб. На ці кошти
було куплено американський літак “B25D” («Мітчел»,
екіпаж – 6 чол.), який назвали «Олег Кошовий» і передали, на прохання селянина,
двічі Герою Олександру Молодчому, – показує унікальні фотографії онук
Олександра Гнатовича, – на ньому дідусь літав останні півтора роки Великої
Вітчизняної, збив шість винищувачів. Після війни він приїздив до Миколи
Івановича на Донеччину, вони зустрічалися сім’ями, сиділи за накритими столами і співали українських
пісень».
В
фондах Третьяковської галереї зберігається картина Вяткіна «На Берлін !», де
також зображений Олександр Молодчий. Його фотографії на листівках, які розкидають
з радянських літаків над Москвою, Сталінградом, Ленінградом для підняття
бойового духу співвітчизників. В роки війни у Москві розвішують плакати з
портретом Молодчого і написом: «Воюй, як Олександр !».
За роки
війни Олександр Молодчий налітав 600 тис. км (15 обертів навколо Землі по
екватору). Командири авіаполку двічі подають клопотання до нагородження третьою
Золотою Зіркою Героя, які з незрозумілих причин «призупинено» командуванням. За
весь час служби (до 22 березня 1965 р.) Молодчий опановує 20 типів літаків
різних модифікацій.
У
травні 1946 р. 1-й гвардійський бомбардувальний авіаційний корпус переводять з
Польщі (місто Білосток) до Чернігова. Молодчий живе у будинку напроти міської
школи № 9, по вул. Червоноармійській (з 1980 р. – Східночеська). Коли в 1983 р.
Олександр Гнатович стає почесним громадянином Чернігова, то з цієї нагоди садить
іменне дерево, яке можна побачити у сквері за обласним академічним
музично-драматичним театром ім. Тараса Шевченка. Вулиця Східночеська, де свого
часу мешкав Герой, тепер носить його ім’я.
Рекомендована література
Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями
у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для
юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).
Дзюба С. Знаєте, яким він
чоловіком був ?! / С.Дзюба // Деснянська правда. – 2014. – 8 трав. – С. 5.
Запропоновано
маловідомі факти про Олександра Молодчого, видатного льотчика, який першим
бомбардував Берлін 27 серпня 1942 р. Наведено спогади рідних та ветерана
В.Устинова.
Дзюба С. Молодецька звитяга
Олександра Молодчого / С.Дзюба // Військо України. – 2011. – № 7. – С. 38-41.
Закінч. Поч.: № 6, 2011 р.
Дзюба С. Олександр Молодчий
і його срібні птахи / С.Дзюба // Деснянська правда. – 2013. – 9 трав. – С. 6.
Розповідь онука та його дружини про
найтрагічніші моменти долі свого видатного діда, почесного громадянина
Чернігова, який першим із льотчиків бомбардував Берлін влітку 1942 р.
Дзюба С. Улюбленець неба /
С.Дзюба // Деснянська правда. – 2016. – 12 трав. – С. 5.
Наведено уривок з однойменної повісті
про Олександра Молодчого, легендарного українського льотчика, двічі Героя
Радянського Союзу, який 27 серпня 1942 р. першим бомбардував Берлін.
Немає коментарів:
Дописати коментар