«Молодик років 25-26 очолював не тільки бібліотеку, а й весь Музей!»: до Всеукраїнського дня бібліотек

 

«За кілька хвилин вони під’їхали до головної будівлі. Невільник побіг наперед, ввійшов у будинок і незабаром повернувся з невисоким на зріст чоловіком в блідо-зеленому хітоні. Чоловік попрямував просто до Архімеда.

 

Для нас велика честь і радість, що ти нарешті відвідав нас і житимеш з нами, Архімеде! Зараз тобі покажуть твої покої. Відпочивай, а за обідом зустрінемось. Мене звуть Ератосфен.

 

Архімед дивився на нього, не ховаючи дива. Він уявляв собі господаря найбільшої в світі бібліотеки старим мудрецем, принаймні літнім чоловіком з виглядом поважного вченого. А перед ним стояв молодик років 25-26. І він очолював не тільки бібліотеку, а й весь Музей!

 

Та Архімед не мав часу довго дивуватись, бо Ератосфен гаряче обійняв його й знову висловив велику радість з приводу приїзду Архімеда в Александрію».

 

Це рядки з книги «Сіракузький велетень» (1968), на сторінках якої угорський письменник Іштван Сава захопливо розповідає про Архімеда (287–212 до Р. Хр.), найвидатнішого математика й механіка Стародавньої Греції.

 

Але продовжимо: «Після обіду Ератосфен узяв Архімеда під руку і повів його з собою.

 

Спершу оглянемо бібліотеку, це моя гордість і, на мою думку, основа основ Музею. Завдяки бібліотеці він став осередком учених. Ти, певно, знаєш – Музей вирішив побудувати ще Олександр Великий (Олександр Македонський), коли завоював Єгипет.

 

Але здійснити свій намір не зміг, бо вирушив в індійський похід, звідки не повернувся. Будівництво розпочав тільки його наступник, Птолемей І, батько теперішнього нашого царя, а син завершив.

 

Власне, Музей ділиться на три частини: бібліотека, де ми зараз знаходимось, – сказав він, відчинивши двері у величезну залу, академія і район, де живуть вчені.

 

Вони вже ввійшли в залу, і Архімед вражено дивився на довжелезні полиці уздовж стін. На них були нескінченні сувої рукописів у дерев’яних або шкіряних футлярах».

 

Сьогодні, у День нашого професійного свята, бажаю колегам не меншої поваги й пошани, які ми виразно бачимо у часі розквіту бібліотеки у Стародавньому Єгипті!

 

Фото:

Giuseppe Arcimboldo. Il Bibliotecario. 1566

Джузеппе Арчімбольдо. Бібліотекар. 1566 р.

 

Усіх зацікавлених довідатися більше про розвиток математики в Стародавньому світі (зокрема, Греції та Єгипті) запрошуємо до відділів абонемента та читальної зали Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського; вул. Княжа, 22, м. Чернігів:

 

Валерій Помаз,

редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського